«ЄСМ» – це системна робота влади, державних та недержавних організацій

Также на странице:
Динаміка міського соціального проекту «Єдина соціальна мережа» 2000 – 2015 рр.
Про роботу Харківської міської ради з громадськими організаціями соціальної спрямованості

Якщо проаналізувати соціальні проекти громадських організацій, запропоновані для реалізації в м. Харків, то можна зробити декілька взаємопов’язаних висновків.

  • Число організацій, що бажають стати партнерами органів місцевої влади зросло в порівнянні з початком партнерських відносин.
  • Стабілізувалось фінансування запропонованих соціальних проектів, і збільшується сума залучених громадськими організаціями коштів.
  • Зростає число клієнтів – жителів територіальної громади міста, що одержують соціальні послуги.

Взаємозв’язок, що виник, обумовлений тим, що в порівнянні з початком процесу значно зросла довіра громадських організацій до місцевої влади.

Збільшення обсягів залучених коштів базується на тому, що організації-донори, а, як правило, це власники закордонного капіталу, з великим бажанням дають гроші тим громадським організаціям, що співпрацюють із владою. Позитивним на наш погляд є той факт, що донори дають фінансові кошти на розвиток саме тих проектів, що вже одержали початкове фінансування з місцевого бюджету. Цей досвід мають такі організації, як БФ «Інститут раннього втручання», «Харківська громадська організація незрячих юристів», Харківська громадська організація інвалідів «Креавіта» та багато інших.

Системна робота з громадськими організаціями має ще одне важливе значення – це одержання інформації про існуючі у людей соціальні проблеми. Якщо вважати, що більшість членів цих організацій самі є носіями цих проблем, то навряд чи хтось краще них сформулює їх і запропонує шлях вирішення цих проблем. У цьому зв’язку заслуговує на увагу інформація про спрямованість запропонованих соціальних проектів.

esm-2016

Більшість проектів, що подаються на конкурси, це проекти із проблем дітей-інвалідів та інвалідів. Масштабність цієї проблеми полягає в тому, що до однієї дитини-інваліда, як правило «прив’язані» 1-2 дорослих, і навіть ціла родина. Особливе місце тут займають родини з дітьми дошкільного віку і родини з дітьми-інвалідами, визнаними такими, що не можуть навчатися. Складність реабілітації таких дітей у низькому рівні життя і відсутності безкоштовних спеціалізованих соціальних установ саме для цих дітей.

Не менш важливе і питання працевлаштування інвалідів з дитинства. Тільки на прикладі однієї організації – Центра соціально-трудової і професійної реабілітації інвалідів «Біатрон-3» – можна побачити, яку користь для конкретних людей і суспільства в цілому приносить робота з працевлаштування інвалідів і, в першу чергу, інвалідів дитинства. Ці люди отримують можливість перерахування, в сторону збільшення, пенсій, а також можливість знаходження серед колективу, адаптації у суспільство.

Також присутні проекти допомоги людям похилого віку. Їх відмінною рисою є той факт, що вони спрямовані на продовження активного довголіття, а не просто на відхід знесилених людей.

Треба відмітити, що в міському соціальному проекті «Єдина соціальна мережа» є динаміка щодо участі в ньому громадських організацій соціальної спрямованості. Так, майже третина організацій – це нові для управління партнери. Молоді організації отримують можливість набуття досвіду роботи з бюджетними коштами, виходять на загальноміський ринок надання соціальних послуг. А організації, які отримали досвід співпраці з органами місцевого самоврядування, виходять на більш високий рівень діяльності. Вони виходять на рівень отримання міжнародних грантів. Одним з таких проектів був проект Міністерства міжнародного розвитку Великобританії (DFID), який успішно працював у місті у 2005-2007 роках. За їх конкурсом переможцями стали 19 соціальних проектів. Громада міста отримала додатково 1,360 тис. грн. а виконання проектів та надання різнобічних послуг жителям міста.

Великі зусилля були покладені на реалізацію проекту Українського фонду соціальних інвестицій, який планував дати біля 2 млн. грн. інвестицій на розвиток соціальної сфери міста, але недосконалість механізмів фінансування не дала змоги реалізувати його повністю.

Харківською міською радою був реалізований проект «Впровадження інноваційного механізму підвищення якості соціальних послуг для забезпечення життєдіяльності територіальної громади», який отримав грант 500 тис. грн. від Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування при Кабінеті Міністрів України. Проект явив новий рівень роботи в сфері надання соціальних послуг. Заходи проекту здійснювалися управлінням спільно з громадськими організаціями, територіальними центрами та підвідомчими установами.

З вересня 2006 року в місті почала роботу мережа інформаційних електронних соціальних офісів. Е-офіси розташовані в 9-ти територіально-адміністративних одиницях міста Харкова (у територіальних центрах), 3-х комунальних закладах та 21-ї громадської організації – партнерах управління в реалізації міського соціального проекту «Єдина соціальна мережа і повністю охоплюють жителів територіальної громади.

У червні 2008 року на території міста Харкова розпочала свою роботу інноваційна транспортна соціальна послуга з перевезення інвалідів 1 і 2 груп з порушенням опорно-рухового апарату, які пересуваються на інвалідних візках. Послуга надається спеціалізованим автотранспортом, обладнаним спеціальними гідравлічними підйомниками, за допомогою яких інвалід-візочник здійснює висадку-посадку в салон спецавтомобіля. Завдяки послузі, інваліди-візочники отримали можливість вільного пересування по місту.

Реалізація цього проекту і подальший розвиток партнерських відносин з громадськими організаціями забезпечили новий етап розвитку ринку соціальних послуг в Харкові і принесли користь територіальній громаді.

Таким чином, конкурси соціальних проектів стали механізмом відбору інноваційних пропозицій, якісних послуг, перспективних проектів з соціального захисту громадян і завдяки конкурсам на ринку соціальних послуг міста Харкова на сьогодні сформувався громадський, недержавний сектор, який пропонує жителям послуги, що не надаються державними соціальними службами.

Необхідність участі у вирішенні соціальних проблем самих громадян і їх об’єднань має кілька пояснень. Насамперед, партнерські відносини забезпечують відкритість процедур розробки і реалізації соціальних програм і проектів, дозволяють більш точно і своєчасно ставити і вирішувати найбільш актуальні проблеми, як з позиції влади, так і з погляду широкої громадськості, що без сумніву приносить  конкретні соціально-політичні результати.

До них можна віднести:

  • підвищення адресності, доступності і масовості надання соціальних послуг;
  • розширення опори на громадські ресурси, підтримки громадських ініціатив;
  • підвищення громадської активності населення;
  • зріст рівня соціальної захищеності всіх категорій населення, що знаходять для себе реальну підтримку в суспільстві;
  • розширення громадського контролю за діяльністю влади;
  • адекватний перерозподіл соціальної відповідальності між державою і суспільством;
  • скорочення можливостей корупції і протекціонізму з боку представників влади в процесі вибору найбільш ефективних варіантів рішення соціальних проблем;
  • ефективне використання бюджетних та залучення позабюджетних коштів;
  • підвищення рівня інформованості громади щодо соціального захисту населення та ринку соціальних послуг;
    формування волонтерського руху;
  • створення додаткових робочих місць у системі самих соціальних проектів.

Усього управлінням праці і соціальних питань Департаменту праці та соціальної політики ХМР з 2000 по 2015 роки укладено більш ніж 700 договорів про спільну діяльність з громадськими організаціями соціальної спрямованості – партнерами управління.

Громадськими організаціями – партнерами «Єдиної соціальної мережі» на виконання соціальних проектів залучено за період з 2000 по 2015 роки приблизно 45 млн. грн. додаткових коштів.

Коефіцієнт залучених коштів на 1 бюджетну гривню в середньому за 2000 — 2015 роки склав 4,5:1.

В рамках конкурсу соціальних проектів «Єдина соціальна мережа» 2008 року запроваджено нові форми співробітництва з ГО соціальної спрямованості, а саме – соціальне замовлення, спрямоване на надання соціальних послуг людям з особливими потребами, сім’ям, в яких виховуються діти з особливими потребами, самотнім непрацездатним громадянам та людям похилого віку.

Громадським організаціям соціальної спрямованості, які звертаються в управління, надаються консультації щодо роботи соціальної мережі та організаційно-методична підтримка.

Продовжується робота з ГО та мешканцями територіальної громади по подальшому розвитку волонтерського руху.

 

Динаміка міського соціального проекту «Єдина соціальна мережа» 2000 – 2015 рр.

Роки:

Показники

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Кількість учасників конкурсу

(соціальних проектів)

39

25

39

71

70

48

53

58

44

60

63

58

82

112

109

88

Кількість переможців конкурсу

(соціальних проектів)

3

9

24

42

30

32

43

44

38

34

37

40

65

74

41

безфін.

34

Сума фінансування з міського бюджету

(тис. грн.)

6,0

21,0

65,0

828,0

370,0

430,0

500,0

400,0

676,0

890,0

985,0

573,2

1 470,9

1200

0

500,00

Додатково залучені кошти

(у тому числі власні)

(тис. грн.)

50,4

67,0

475,0

835,9

1153,4

870,6

3700,0

3 900,0

2 100,0

2 135,0

2 875,4

2 207,2

5 923,4

6 270,8

3506

3336,8

Коефіцієнт залучених коштів

(на 1 грн. бюдж. коштів)

8,4

3,2

7,3

1,01

3,1

2,0

7,4

9,8

3,1

2,4

2,9

3,9

4,03

5,2

6,7

Кількість клієнтів

(чол.)

800

7 413

29 940

41 050

53 956

63 545

70 000

162 335

336 993

480 000

500 000

900 000

926 398

1 248 667

556 310

638906

Затрати на 1 клієнта

(грн.)

70,5

11,9

18

20,2

28,2

20,5

60,0

26,5

8,2

2,6

4,2

1,7

7,98

6,00

6,3

6,0

Кількість створених робочих місць (чол.)

28

40

100

210

156

137

116

272

95

73

102

106

166

169

102

78

Кількість волонтерів

(чол.)

50

210

565

958

1 065

421

409

798

1 006

1 090

3342

1990

2856

3 363

1644

1786

З міського бюджету з 2000-2015 роки було використано 8,9 млн. грн. До роботи залучено більш ніж 20 000 волонтерів.

Однією з альтернативних форм створення додаткових робочих є робочі місця, створені в ході реалізації соціальних проектів.

У 2000 — 2015 р.р. в системі «ЄСМ» створено 1950 робочих місць.

Соціальні послуги за 16 років роботи отримали загальною кількістю 6 млн жителів
міста Харкова

Про роботу Харківської міської ради з громадськими організаціями соціальної спрямованості

25 вересня 2008 року 38 громадських організацій партнерів «Єдиної соціальної мережі» об’єдналися у Велику Громадську Раду (Большой Общественный Совет – «БОС») з питань соціальної політики при Харківському міському голові. Основною метою Ради є сприяння розвитку соціального партнерства між міською владою та громадськими організаціями Харкова. Сьогодні «БОС» об’єднує 45 громадських організацій соціальної спрямованості.

Особливістю соціальної політики в Харкові на сучасному етапі є інтенсивний розвиток партнерських відносин органів місцевого самоврядування з громадськими організаціями соціальної спрямованості, які представляють соціальні інтереси громадян на рівні громади.

Істотне зростання числа громадських організацій, які побажали співпрацювати з органами місцевого самоврядування на ринку соціальних послуг, зобов’язав нас від одиничних проб перейти до створення системи в роботі з ними.

Значно розширився перелік пропозицій від громадських організацій, в деяких випадках виходять за рамки поставлених місцевим самоврядуванням завдань, що вимагає прийняття рішень щодо подальшого впорядкування партнерських відносин.

До механізму партнерських відносин ми відносимо узгоджені дії між структурами місцевого самоврядування та об’єднаннями громадян, підтверджені договорами про співпрацю.

Укладені договори передбачають як нематеріальні відносини між сторонами, так і відносини, які регламентують процес участі у фінансуванні конкретних суспільних проектів коштом міського бюджету. Усього управлінням праці та соціальних питань, починаючи з 2000 по 2015 року, укладено 700 (з них фінансова підтримка за рахунок коштів міського бюджету – 410) договорів про спільну діяльність з громадськими організаціями соціальної спрямованості – партнерами управління.

Якщо проаналізувати соціальні проекти громадських організацій, запропоновані для реалізації в Харкові, то можна зробити кілька висновків, взаємно пов’язаних між собою:

  • зростає кількість клієнтів, які отримують соціальні послуги;
  • число організацій, що бажають стати партнерами органів місцевої влади, зростає;
  • зростає фінансування запропонованих соціальних проектів;
  • збільшується сума залучених коштів;
  • збільшується обсяг інформації для громади про ринок соціальних послуг.

За минулий період істотно зріс рівень самих громадських організацій. Вони навчилися працювати з бюджетними грошима, залучаючи до своїх лав сильних фахівців, навчилися співпрацювати між собою.

Джерелами фінансування соціальних проектів є:

  • Кошти міського бюджету, передбачені кошторисом «Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення»;
  • людський ресурс організацій;
  • власні кошти організації;
  • залучені кошти.

Збільшення обсягів залучених засобів засновано на тому, що організації-донори, а це, як правило, власники зарубіжного капіталу, з більшою охотою дають гроші тим громадським організаціям, які співпрацюють з владою. Донори, як правило, дають фінансові кошти на розвиток саме тих проектів, які вже одержали початкове фінансування з місцевого бюджету.

Організації-донори:
Світовий банк, Фонд Мак Артурів, Мережа громадянської дії в Україні (UCAN / ISC), Міжнародний фонд «Відродження», Посольство Королівства Нідерландів в Україні, Посольство США в Україні, Інститут відкритого суспільства, Філіп Морріс — Україна, Український фонд соціальних інвестицій, DFID.

У 2005 році міська рада приймала участь у Всеукраїнському конкурсі проектів та програм розвитку місцевого самоврядування і в 2006 році стала переможцем з проектом «Впровадження інноваційного механізму підвищення якості соціальних послуг для забезпечення життєдіяльності територіальної громади» і отримала грант у розмірі 500 тис. грн.

У рамках цього проекту була створена мережа інформаційних електронних соціальних офісів і придбані автомобілі для перевезення маломобільних громадян міста.

Завдяки співпраці з громадськими організаціями істотно розширився і розвивається ринок соціальних послуг міста.

Проаналізувавши роботу громадських організацій-партнерів за видами послуг, що надаються, можна зробити наступні висновки:

  • для організацій-партнерів характерно надання не одного виду, а цілого комплексу соціальних послуг;
  • найбільш поширеним видом послуг є послуги інформаційного характеру. Їх надають 65% організацій-партнерів. Питома вага соціально-медичних, психологічних та юридичних послуг коливається від 50% до 54%;
  • поширення набули також послуги з працевлаштування, з професійної реабілітації осіб з обмеженими можливостями і послуги соціально-побутового характеру, їх надають 14% від загального числа організацій-партнерів.

Системна робота з громадськими організаціями має ще одне дуже важливе значення – це отримання інформації про існуючі у жителів громади соціальних проблемах. Якщо врахувати, що більшість членів цих організацій самі є носіями цих проблем, то навряд чи хтось краще за них сформулює їх і запропонує шляхи вирішення, тому в системі «Єдиної соціальної мережі» поширення набувають різні інноваційні послуги, які організовані за ініціативою самих громадських організацій.

Партнерські відносини забезпечують відкритість процедур розробки і реалізації соціальних програм і проектів та дозволяють точніше і своєчасно ставити і вирішувати найбільш актуальні проблеми, як з позиції влади, так і з точки зору громади, що без сумніву принесе конкретні соціально-політичні результати.