Програма сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м.Харкова на 2011-2012 роки

Завантажити Програму з додатками (файли doc в архіві zip, 363 Кб)

 

Додаток 1

до рішення 2 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про затвердження “Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м.Харкова на 2011-2012 роки»

від _22.12..2010 № _____/10

ХАРКІВСЬКА МІСЬКА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДЕПАРТАМЕНТ

ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПИТАНЬ

«ПРОГРАМА СПРИЯННЯ БЕЗПЕЧНІЙ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ м.ХАРКОВА

на 2011-2012 роки»

м.Харків

2010 р.

 

З М І С Т

 

Паспорт Програми

5

Частина 1. Загальні положення

 

6-13

Частина 2. Заходи щодо сприяння безпечної життєдіяльності

населення м.Харкова 

 

 

Розділ 1. Сприяння офіційній зайнятості населення м. Харкова

13-14

Розділ 2. Поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища

15

Розділ 3. Профілактика травматизму невиробничого характеру

15

Розділ 4. Забезпечення доступності середовища для осіб з фізичними

обмеженнями

16

Розділ 5. Формування громадської думки та розповсюдження соціальної

інформації шляхом проведення загальноміських заходів

16-18

Розділ 6. Подальший розвиток міського соціального проекту «Єдина соціальна мережа»

19

Розділ 7. Подальший розвиток ринку соціальних послуг

19-20

Розділ 8. Підтримка соціально послаблених верств населення

20-22

Розділ 9. Додаткові соціальні гарантії окремим категоріям громадян міста

22-25

Розділ 10. Заходи міських установ соціального захисту, спрямовані на адаптацію та реабілітацію соціально послаблених громадян міста

 

25-28

Частина 3. «Положення..»

 

 

Додаток 1 «Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт»

 

29-32

Додаток 2 «Положення про комітет забезпечення доступності маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури»

 

33-35

Додаток 3 «Положення про соціальне замовлення в межах міського

соціального проекту «Єдина соціальна мережа»

 

36-38

Додаток 4 «Положення про Експертну раду по реалізації міського соціального проекту «Єдина соціальна мережа»

 

39-40

Додаток 5 «Положення про проведення конкурсу соціальних проектів у рамках міського соціального проекту “Єдина соціальна мережа”

 

41-43

Додаток 6 «Положення про роботу мережі інформаційних електронних

соціальних офісів»

 

44-45

Додаток 7 «Положення про надання транспортних соціальних послуг»

 

46-48

Додаток 8 «Положення про надання одноразової адресної грошової допомоги громадянам міста Харкова, які опинилися в скрутній життєвій ситуації, за зверненнями до міського голови»

 

49-51

Додаток 9 «Положення про надання одноразової адресної грошової допомоги громадянам міста Харкова за зверненнями до депутатів Харківської міської ради»

 

52-55

Додаток 10 «Положення про порядок надання додаткових соціальних гарантій з оплати літнього відпочинку дітей двірників та робітників

аварійно-диспетчерських служб комунальних підприємств, зайнятих обслуговуванням житлового фонду комунальної власності територіальної громади м.Харкова, в дитячому оздоровчому таборі»

 

56-57

Додаток 11 «Положення про надання одноразової адресної грошової допомоги сім’ї померлого громадянина, який мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв’язку зі смертю»

 

58-59

Додаток 12 «Положення про організацію роботи щодо надання гарячих

обідів особам без постійного місця проживання у пункті безкоштовного харчування міста»

 

60-61

Додаток 13 «Положення про порядок надання додаткових соціальних гарантій з оплати за послуги централізованого опалення та теплову енергію для підігріву холодної води на потреби гарячого водопостачання для населення, водопостачання, водовідведення та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій окремим соціальним категоріям громадян міста»

 

62-66

Додаток 14 «Положення про порядок надання додаткових соціальних гарантій з оплати житлово-комунальних послуг робітникам аварійно-диспетчерських служб та двірникам підприємств, зайнятих обслуговуванням житлового фонду комунальної власності територіальної громади міста Харкова та двірникам, які обслуговують будинки ЖК, ЖБК та ОСББ»

 

67-70

Додаток 15 «Положення про порядок надання додаткових соціальних гарантій з оплати житлово-комунальних послуг працівникам Харківського комунального підприємства «Міськелектротранс»

 

71-74

Додаток 16 «Положення про порядок надання додаткових соціальних гарантій з оплати за користування житлово-комунальними послугами  громадянам, реабілітованим згідно зі ст.3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» і членам їх сімей та зі ст.1, які не є пенсіонерами та інвалідами внаслідок репресій»

 

75-78

Додаток 17 «Положення про порядок надання додаткових соціальних гарантій за користування житлово-комунальними послугами

окремим соціальним категоріям громадян міста»

 

79-83

Додаток 18 «Положення про порядок надання додаткових соціальних гарантій з оплати за користування житлово-комунальними послугами сім’ям загиблих рядовий склад) при проходженні строкової служби, які виконували загальний військовий обов’язок у мирний час»

 

 

84-86

Додаток 19 «Положення про порядок надання додаткових соціальних гарантій членам сім’ї та батькам працівника міліції , який загинув або помер

у зв’язку з виконанням службових обов’язків»

 

87-90

Додаток 20 «Положення про порядок надання компенсацій з оплати житлово-комунальних послуг сім’ям учасників бойових дій, загиблих в Афганістані та інших локальних війнах, і сім’ям учасників бойових дій, померлих після війни в Афганістані та інших локальних війн»

 

91-94

Додаток 21 «Положення про відшкодування витрат Харківському комунальному підприємству «Міськелектротранс» на надання додаткових соціальних гарантій (право пільгового проїзду в міському наземному пасажирському електротранспорті) учням загальноосвітніх навчально-виховних закладів м.Харкова»

 

95-96

Додаток 22 «Положення про порядок надання додаткових соціальних гарантій: право пільгового (безплатного) проїзду у метрополітені працівникам міліції, які забезпечують громадський порядок у м.Харкові, в тому числі працівникам управління МВС України на Південній залізниці, співробітникам управління СБУ в Харківській області, співробітникам управління військової контррозвідки Служби безпеки України у Північному регіоні, співробітникам Служби безпеки України інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого та прокурорсько-слідчим працівникам органів прокуратури м.Харкова та Харківської області»

 

97-99

Додаток 23 «Положення про порядок надання додаткових соціальних гарантій з оплати за послуги зв’язку інвалідам 1 та 2 груп по зору»

 

100-102

 

 

 

 

ЧАСТИНА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Ми, жителі м.Харкова, прагнемо досягти гідного рівня життя, коли кожному необхідна самостійність, можливість повністю розкрити свій потенціал і можливість брати максимальну участь у житті суспільства. Також важливими для нас є добрі відносини, повага, почуття власної гідності, відсутність обмежень у правах і воля вибору у дорослих, а також розвиток усіх цих якостей у дітей, як майбутнього нашої держави.

 

Ми віримо, що кожний житель міста, включаючи літніх і молодих людей, дорослих, які потребують турботи й підтримки, хворих людей, людей з обмеженими фізичними або розумовими можливостями, — кожний може внести свій внесок у життя міста й має право максимально управляти своїм життям.

 

Дії соціальних служб міста повинні бути спрямовані на підтримку самодостатності жителів громади, досягненні їх максимального життєзабезпечення, що дозволить їм насолоджуватися гідним рівнем життя.

 

Терміни, що використовуються

 

Соціальний захист – це система заходів, запропонованих державою для створення умов, необхідних для громадян щодо реалізації ними своїх соціальних прав: право на життя, гідний його рівень, забезпечення в старості та в разі втрати здоров’я, право на охорону здоров’я та отримання освіти.

Безпека — відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди для життя, здоров’я і майна громадян, а також навколишнього середовища.

Безпека життєдіяльності — стан діяльності, при якому з визначеною ймовірністю виключений прояв небезпеки як у виробничій, так і невиробничій сфері з урахуванням взаємного впливу навколишнього середовища, людини та суспільства.

Національна безпека — захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.

Національні інтереси — життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.

Загроза безпеці життєдіяльності — сукупність факторів, що створюють небезпеку для життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави.

Загрози національній безпеці — наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України.

Забезпечення безпеки — управління ризиком протягом усього циклу існування будь-якого об’єкта відповідно до обраного установленого критерію сукупного ризику всіх потенційних небезпек, що ініціюються цим об’єктом.

 

Обґрунтування програми

 

Згідно з Конституцією, Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Соціальна функція проголошена пріоритетною функцією держави.

Поняття соціальної держави сформоване саме для того, щоб підкреслити, що держава має розвинуту й стабільну економіку, а тому здатна не лише декларувати, а й проводити ефективну соціальну політику. Необхідною і вирішальною ознакою віднесення держави до категорії соціальної є пріоритет прав людини.

Особливою відзнакою соціальних прав людини є те, що ці права вона одержує при народженні, тому сам факт народження людини покладає на державу обов’язки по створенню умов для реалізації нею своїх соціальних прав. Згідно загальної Декларації прав людини, що проголошена резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 10 грудня 1948 року, до соціальних відносяться права на труд, освіту, охорону здоров’я, забезпечення в старості та при втраті працездатності, їжу, житло, тобто все те, що забезпечує гідний рівень життя кожної окремої людини та суспільства у цілому.

Соціальну державу розглядають, передусім, як правову, діяльність якої орієнтовано на людину, забезпечення її добробуту, безпеки та розвитку. Соціальна функція державних та суспільних інститутів не обмежується лише турботами про соціально вразливі верстви населення, а спрямовується на все суспільство, суспільні потреби й вимоги людини.

Механізмом реалізації соціальної функції держави є її соціальна політика. Соціальна політика держави визначається як сукупність різноманітних заходів, форм діяльності суб’єктів соціально-політичного життя, спрямованих на формування та реалізацію соціальних потреб, що відображають життєво необхідні інтереси людини і суспільства для їхнього нормального матеріального та соціального становища. Саме тому, що соціальна політика охоплює всі сфери суспільного життя, вона набуває першорядного значення. Економіка та інші галузі діяльності уряду та державних органів мають підпорядковуватися соціальним цілям, а не навпаки.

Як одна із складових державної соціальної політики, сфера соціального захисту населення виступає як система державних і недержавних структур та заходів, які ними здійснюються, щодо реалізації громадянами своїх конституційних прав на рівні їх безпосереднього забезпечення за територіальною ознакою.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження у цій сфері покладені на управління праці та соціальних питань Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради.

 

Ці повноваження включають власні (самоврядні) та делеговані повноваження. Є важливим, що законодавець до повноважень у сфері соціального захисту населення відніс значно більші завдання, ніж це передбачається ст. 46 Конституції України, тобто завдання щодо реалізації соціальної політики держави стосовно всіх категорій громадян, в тому числі тих, хто потребує спеціальної додаткової підтримки з боку держави, і тих, хто здатний до самостійного вирішення життєво важливих питань.

Повноваження, покладені Законом України на управління праці та соціального захисту населення, тісно пов’язані з реалізацією найважливіших конституційних прав людини і громадянина: 

— людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю;

— кожна людина має невід’ємне право на життя. Обов’язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань;

— кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується;

— кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом;

— кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування;

— кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди тощо.

Відповідно до Закону України «Про основи національної безпеки України» людина і громадянин — їхні конституційні права і свободи — є об’єктом національної безпеки, а органи місцевого самоврядування є суб’єктом забезпечення національної безпеки.

Закон України визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності.

При цьому треба відзначити, що Закон України «Про основи національної безпеки України» визначає першим принципом забезпечення національної безпеки пріоритет прав і свобод людини і громадянина, а першим пріоритетом національних інтересів – гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Визначаючи основні напрями державної політики з питань національної безпеки Закон України підкреслює, що діяльність усіх державних органів має бути зосереджена на прогнозуванні, своєчасному виявленні, попередженні і нейтралізації зовнішніх і внутрішніх загроз національній

 

безпеці, забезпеченні особистої безпеки, конституційних прав і свобод людини і громадянина.

 

Основними напрямами державної політики з питань національної безпеки у соціальній та гуманітарній сферах є:

— істотне посилення соціальної складової економічної політики, реальне підвищення життєвого рівня населення, передусім на основі піднесення вартості оплати праці, своєчасної виплати заробітної плати та гарантованих законом соціальних виплат, посилення цільової спрямованості матеріальної підтримки, зниження рівня безробіття;

— створення умов для подолання бідності і надмірного майнового розшарування в суспільстві;

— збереження та зміцнення демографічного і працересурсного потенціалу країни; подолання кризових демографічних процесів;

створення ефективної системи соціального захисту людини, охорони та відновлення її фізичного і духовного здоров’я, ліквідації алкоголізму, наркоманії, інших негативних явищ;

— ліквідація бездоглядності, безпритульності та бродяжництва серед дітей і підлітків.

Створення ефективної системи соціального захисту людини Законом України визнано одним із напрямів державної політики з питань національної безпеки, яка, у свою чергу, визначається як захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.

Стан практичної діяльності, при якому з визначеною ймовірністю виключений прояв небезпеки як у виробничій, так і невиробничій сфері з урахуванням взаємного впливу навколишнього середовища, людини та суспільства є безпекою життєдіяльності.

Тому, близькість за своєю суттю важливих завдань соціальної політики держави (участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері зайнятості, соціального захисту населення, у тому числі ветеранів війни, праці, військової служби та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціального страхування, оплати, нормування та стимулювання праці, умов праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин, трудової міграції) і завдань національної безпеки держави формують можливість і право їх поєднати до визнання діяльності щодо забезпечення життєво важливих прав громадян як сприяння їх безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення.

Тут є важливим врахувати поняття якості життя як ступеня задоволення потреб людей через реалізацію своїх соціальних прав.

Найбільш гострими, масовими і соціально небезпечними конфліктами є соціальні, що породжені бідністю. Під бідністю ми розуміємо мінімальний життєвий рівень, нездатність самостійно підтримувати мінімальний рівень життя, який визначається на основі фізіологічних і соціально обумовлених порогів споживання. Аналізом сьогоднішнього стану життя у всьому світі доведено, що є основні показники бідності. Це, по-перше, можливість раптової смерті в ранньому віці; по-друге, неграмотність і рівень доступу до послуг у сфері освіти; по-третє, доступ до безпечної води; по-четверте, доступ до необхідного харчування.

Межи діяльності органів місцевого самоврядування щодо сприяння безпечній життєдіяльності населення у сфері соціального захисту визначаються чинниками, які б унеможливлювали зниження рівня якості життя людини і громадянина нижче прожиткового рівня, встановленого державою, який одночасно визначає нижчий рівень безпеки людини і оточуючого її суспільства.

Перехід людини через цей поріг визначає для неї стан виживання і пряму небезпеку для оточуючих громадян. Він визначає нову модель поведінки людини: у неї активізується інстинкт самозбереження, підвищується агресивність у поведінці, падає планка моралі, нівелюється відповідальність перед громадою.

Визначений напрямок роботи стосується не тільки бідних та слабо соціально захищених людей, які балансують на грані порогу споживання і намагаються підняти якість свого життя до мінімально сприйнятливого рівня, але й тих, хто за певних соціально-економічних умов може потрапити до цієї категорії громадян із-за відсутності рівних стартових життєвих умов, або неналежної соціальної підтримки з боку держави при захворюванні чи травмуванні.

Особливістю діяльності органів місцевого самоврядування в системі державної соціальної політики є їх відповідальність перед територіальною громадою, у тому числі, і за створення необхідних умов по забезпеченню безпечної життєдіяльності громадян через здійснення відповідної «Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м. Харкова на 201-2012 роки».

При цьому є важливим визначення та врахування у діяльності органів місцевого самоврядування соціальних пріоритетів на території Харківської міської територіальної громади.

 

Головні завдання програми

 

«Програма сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м. Харкова на 2011-2012 роки» розроблена на підставі оцінки стану справ у окремих сферах життєдіяльності територіальної громади м.Харкова та вимог діючих нормативно-правових документів з цього питання.

Головна мета програми – звести до мінімуму ймовірність враження чи захворювання людини та створити оптимальні умови для її життя, що забезпечують найкраще самопочуття та максимальну працездатність людини.

Основними завданнями Програми є :

— подолання негативних наслідків безробіття та порушень трудових відносин окремих категорій громадян;

— здійснення заходів, спрямованих на проведення державної політики по створенню належних, безпечних і здорових умов праці на підприємствах; розв’язання проблем медицини праці;

— подальше вдосконалення роботи щодо охорони життя і здоров’я населення у невиробничій сфері;

— удосконалення контрольної діяльності в сфері охорони праці, травматизму невиробничого характеру, безробіття та трудових відносин;

— формування ставлення керівників підприємств, організацій та установ до питань охорони праці як до першочергових;

— сприяння навчанню всіх верств населення з питань безпеки життєдіяльності, пропаганда безпечної поведінки та здорового способу життя;

— реалізація механізмів фінансової та іншої підтримки соціально послаблених верств населення;

— інформування населення про існуючі механізми реалізації громадянами своїх соціальних прав та додаткових соціальних гарантій;

— формування в громаді громадської думки щодо створення якісних соціальних відносин між всіма верствами населення.

— здійснення координації та узгодження заходів, які вживаються на різних рівнях управління.

 

Соціальні посилання, виклики та загрози

 

В ході реалізації державної соціальної політики у сфері соціального захисту населення, визначаються такі соціальні посилання, виклики та загрози, що створюють небезпеку життєдіяльності населення: 

 

а) Визначені Законом України «Про основи національної безпеки України»:

 

— загальна криза системи охорони здоров’я і соціального захисту населення і, як наслідок, небезпечне погіршення стану здоров’я населення; поширення наркоманії, алкоголізму, соціальних хвороб;

— невідповідність результатів здійснення програм соціально-економічного розвитку України визначеним соціальним пріоритетам;

— неефективність регіональної політики щодо підвищення трудових доходів громадян, подолання бідності та збалансування продуктивної зайнятості працездатного населення;

— зниження можливостей здобуття якісної освіти представниками бідних прошарків суспільства;

— прояви моральної та духовної деградації суспільства;

— зростання дитячої та підліткової бездоглядності, безпритульності, бродяжництва.

 

б) Визначені на підставі аналізу соціально-економічного стану громади:

 

— відсутність перспективних програм створення належних умов для людей похилого віку в умовах офіційного визнання загального старіння нації;

— повільне вирішення проблеми безперешкодного доступу інвалідів до соціальної інфраструктури;

— відсутність дієвих заходів щодо створення бази соціального житла;

— недостатність підходів державного значення щодо соціальної реабілітація осіб, які звільнені після відбуття покарання;

— необхідність вдосконалення територіальної системи управління охороною праці;

— зростання кількості випадків травмування громадян на виробництві та у повсякденному житті;

— зростання техногенної небезпеки населення, забруднення навколишнього середовища.

 

Соціальні пріоритети міської громади

 

Важливим компонентом програми змін і реформування системи соціальних послуг у Харкові є аналіз потреб жителів міста й особливо з тих, кому ці послуги надаються.

 

Перед складанням програми було здійснено дослідження місцевих потреб, у процесі якого було задано ряд питань, у тому числі два найбільш істотних: «Які групи населення міста найбільш нужденні і мають найбільшу потребу, з Вашого погляду, у наданні соціальних послуг і підтримці?» і « чи є в Харкові розгалужена й розвинена мережа організацій, як державних, так і громадських, працюючих в умовах нового плюралістичного ринку соціальних послуг, а також необхідні ресурси для надання таких послуг?».

 

Як відповідь, жителі Харкова запропонували наступні групи найбільш незахищених і потребуючих підтримки людей:

— Працюючі дорослі (які не отримують заробітну плату)

— Дорослі з інвалідністю;

— Люди похилого віку;

— Діти без батьківської опіки;

— Діти з інвалідністю;

— Самотні батьки;

— Багатодітні родини.

 

Запропонована Програма спрямована на реалізацію заходів і напрямків роботи, згідно з наявними у громаді соціальними пріоритетами:

 

1. Сприяння офіційній зайнятості населення м. Харкова.

2. Поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

3. Профілактика травматизму невиробничого характеру.

 

4. Забезпечення доступності середовища для осіб з фізичними обмеженнями.

5. Формування громадської думки та розповсюдження соціальної інформації шляхом проведення загальноміських заходів.

6. Розвиток громадського суспільства через партнерські відносини з громадськими організаціями.

7. Розвиток ринку соціальних послуг.

8. Підтримка соціально послаблених верств населення

9. Додаткові соціальні гарантії окремим категоріям громадян міста.

10. Заходи міських установ соціального захисту, спрямовані на адаптацію та реабілітацію соціально послаблених громадян міста

 

Аналіз роботи органів місцевого самоврядування щодо реалізації місцевих соціальних програм, які розробляються в м. Харкові починаючи з 1992 р., виявив зріст чисельності цільових груп населення – отримувачив різноманітних видів соціальної допомоги та підтримки, за рахунок коштів міського бюджету.

Максимальне охоплення цільових груп, з метою надання всебічної допомоги, знімає напругу в громаді, сприяє процесу самостійного забезпечення особистої життєдіяльності, вчить жителів міста слушно використовувати свої здібності, соціальний потенціал та права.

На підставі соціологічних досліджень, які постійно проводяться в місті, аналізу листів та звернень громадян, проведення особистих прийомів, зустрічей, громадських слухань, роботи з населенням через засоби масової інформації, сформовано основні напрямки роботи в сфері соціального захисту населення. До участі у цьому процесі, в якості його учасників залучено громадські об’єднання громадян, які є представниками інтересів жителів територіальної громади м. Харкова.

Основні напрямки діяльності по соціальному захисту населення на місцевому рівні визначено в даній Програмі.

 

 

ЧАСТИНА 2. ЗАХОДИ ЩОДО СПРИЯННЯ

БЕЗПЕЧНІЙ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ М.ХАРКОВА

 

РОЗДІЛ 1

СПРИЯННЯ ОФІЦІЙНІЙ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ м. ХАРКОВА

 

1.1. Сприяти працевлаштуванню на вільні та знов створені робочі місця.

1.2. Проводити заходи щодо розвитку соціального партнерства й оперативного вирішення проблем зайнятості населення через координаційні комітети сприяння зайнятості населення.

1.3 Сприяти розширенню сфери застосування праці шляхом створення нових робочих місць, насамперед у сфері інноваційного й високотехнологічного виробництва.

1.4. Здійснювати бронювання на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності робочих місць, призначених для працевлаштування осіб, які відповідно до законодавства потребують соціального захисту й не здатні на рівних конкурувати на ринку праці.

1.5. Забезпечити систематичний контроль за виконанням підприємствами, організаціями та установами ухвалених рішень щодо працевлаштування соціально незахищених категорій громадян.

1.6. Проводити роботу щодо удосконалення підходів до бронювання й використання робочих місць для осіб, які потребують соціального захисту.

1.7. Сприяти здійсненню індивідуальних програм реабілітації інвалідів, насамперед, у частині їхнього працевлаштування, з метою реалізації вимог Закону України “Про реабілітацію інвалідів в Україні”.

1.8. Сприяти проведенню ярмарок вакансій для інвалідів.

1.9. Сприяти адресному бронюванню робочих місць на підприємствах, в установах та організаціях для дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування із числа випускників професійно-технічних закладів освіти.

1.10. Здійснювати контроль за дотриманням підприємствами, установами та організаціями трудового законодавства щодо працюючих неповнолітніх.

1.11. Організувати проведення оплачуваних громадських робіт для пенсіонерів та інвалідів, молоді, що навчається й студентів у вільний від навчання час (Додаток 1).

1.12. Сприяти підвищенню рівня охоплення працюючих колективними договорами та здійснювати контроль за виконанням зобов’язань підприємствами, організаціями та установами всіх форм власності з організації продуктивної зайнятості та соціальної захищеності працюючих, професійної підготовки, регулювання процесу вивільнення та забезпечення соціального захисту вивільнюваних працівників.

1.13. Проводити роботу з удосконалювання механізму виявлення й легалізації тіньових робочих місць.

1.14. Здійснювати збір інформації та аналіз стану роботи відносно проблеми незайнятості населення в громаді.

1.15. Здійснювати заходи щодо формування суспільної думки з проблеми незайнятості населення.

1.16. Сприяти розробці альтернативних форм зайнятості населення, виключенню із суспільних відносин явища тривалої незайнятості громадян (соціальні проекти громадських організацій, волонтерський рух і т.п.).

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ БЕЗПЕКИ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА

 

2.1. Здійснювати моніторинг за проведенням перевірок на підприємствах, організаціях та установах міста щодо дотримання законодавства з охорони праці.

2.2. Здійснювати моніторинг за наданням пільг і компенсацій працюючим у шкідливих умовах на підприємствах, організаціях та установах міста.

2.3. Здійснювати моніторинг за проведенням на підприємствах, організаціях та установах міста періодичних медичних оглядів особливо для осіб, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці.

2.4. Здійснювати моніторинг за виведенням з експлуатації будинків, споруд, машин, механізмів, устаткування та транспортних засобів, які перебувають в аварійному стані.

2.5. Здійснювати моніторинг та надавати методичну допомогу на підприємствах, організаціях та установах міста по створенню кабінетів та куточків з охорони праці .

2.6. Надавати методичну допомогу засобам масової інформації щодо інформування населення з питань охорони праці.

2.7. Здійснювати моніторинг за проведенням атестацій з умов праці працюючим у шкідливих умовах праці на підприємствах, установах та організаціях міста.

2.8. Здійснювати моніторинг за проведенням навчання з охорони праці посадових осіб, спеціалістів та робітників на підприємствах, організаціях та установах міста.

 

РОЗДІЛ 3

ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМАТИЗМУ

НЕВИРОБНИЧОГО ХАРАКТЕРУ

 

3.1. Проводити моніторинг місць на території міста, які є небезпечними для життєдіяльності населення.

3.2. Сприяти у засобах масової інформації постійної рубрики «Безпека життєдіяльності населення» .

3.3. Сприяти підготовці та випуску інформаційних бюлетенів, експрес-інформації про наслідки аварій та нещасних випадків у побуті, а також про заходи профілактики травматизму невиробничого характеру.

3.4. Сприяти проведенню реєстрації водоймищ у зонах масового відпочинку населення.

 

РОЗДІЛ 4

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПНОСТІ СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ОСІБ З ФІЗИЧНИМИ ОБМЕЖЕННЯМИ

 

4.1. Продовжити роботу міського Комітету забезпечення доступності мало мобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури з метою вирішення проблем, пов’язаних з архітектурними та комунікаційними перешкодами в місті та забезпечення рівних прав та можливостей для маломобільних груп населення, шляхом формування доступного середовища їх життєдіяльності (Додаток 2).

4.2. Проведення аналізу рівня доступності маломобільних груп населення на підставі існуючої бази даних стану доступності будинків інфраструктури міста Харкова.

4.3. Продовжити відпрацювання переліку об’єктів суспільного призначення, які підлягають першочерговій адаптації для потреб людей з обмеженими фізичними можливостями.

4.4. Проводити моніторинг дотримання організаціями, підприємствами та установами встановлених нормативних вимог у частині забезпечення доступу маломобільних груп населення до об’єктів міської інфраструктури.

4.5. Продовжити розробку соціальної реклами (випуск інформаційного бюлетеню) щодо формування позитивного ставлення територіальної громади до трансформації середовища життєдіяльності м. Харкова в доступну для маломобільних груп населення.

4.6. Проводити науково-практичні конференції, семінари та круглі столи з питань перетворення середовища життєдіяльності в доступний для маломобільних груп населення простір.

4.7. Проводити інформування населення щодо реалізації заходів по підвищенню доступності середовища життєдіяльності для маломобільних груп населення міста.

 

 

РОЗДІЛ 5

ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ШЛЯХОМ ПРОВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОМІСЬКИХ ЗАХОДІВ

 

5.1. Провести загальноміські благодійні заходи до:

 

5.1.1. Річниці зняття блокади Ленінграду, в яких передбачити:

— проведення урочистого заходу;

— забезпечення продовольчими наборами;

— придбання квіткової продукції для покладання до пам’ятника загиблим.

 

  1. «Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав», в яких передбачити:

 

— зустріч керівників міста з активістами “афганського руху” з врученням нагород та квітів;

— забезпечення продовольчими наборами сімей загиблих в Афганістані та інших локальних війнах, та членів сімей учасників бойових дій, померлих після війни в Афганістані та інших локальних війнах;

— організація та проведення урочистого заходу, присвяченого 22-ї річниці виводу Радянських військ з Афганістану;

— придбання квіткової продукції для покладання до пам’ятника загиблим.

 

  1. «Дня захисника Вітчизни», в яких передбачити:

— організація проведення благодійного обіду (польова кухня);

— придбання квіткової продукції для покладання на меморіалі загиблих у Великій Вітчизняній війні.

 

  1. «Міжнародного жіночого дня» (8 березня), в яких передбачити:

— забезпечення продовольчими наборами членів сімей загиблих при проходженні строкової військової служби, які виконували загальний військовий обов’язок у мирний час;

— придбання квіткової продукції.

 

  1. 25-ї річниці катастрофи на ЧАЕС (квітень), в яких передбачити:

— зустріч керівників міста з активістами – ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС з врученням нагород та квітів;

— придбання квіткової продукції для покладання до поховань.

 

  1. «Дня Перемоги» (травень), в яких передбачити:

— відвідування місць бойової слави та увіковічення пам’яті загиблих (покладання квітів);

— зустріч керівників міста з Героями Радянського Союзу, Кавалерами 3-х орденів Слави, особами, нагородженими 4-ма медалями «За Відвагу»;

— забезпечення продовольчими наборами Героїв Радянського Союзу, Кавалерів 3-х орденів Слави, осіб, нагородженими 4-ма медалями «За Відвагу»;

— придбання печива, тортів вафельних та бісквітних виробів для ветеранів Великої Вітчизняної війни – учасників урочистих заходів, присвячених 66-річчю «Дня Перемоги»

— придбання квіткової продукції для покладання до поховань.

 

  1. «Дня визволення м. Харкова від фашистських загарбників» (серпень), в яких передбачити:

 

— відвідування місць бойової слави та увіковічення пам’яті загиблих (покладання квітів);

— зустріч керівників міста з Героями Радянського Союзу, Кавалерами 3-х орденів Слави, особами, нагородженими 4-ма медалями «За Відвагу»;

— забезпечення продовольчими наборами Героїв Радянського Союзу, Кавалерів 3-х орденів Слави, осіб, нагородженими 4-ма медалями «За Відвагу»;

— зустріч та супроводження ветеранських іногородніх делегацій та представників ветеранських організацій м.Харкова (в т.ч. організація транспортного забезпечення):

а) проведення святкової вечері для ветеранських іногородніх делегацій та представників ветеранських організацій м.Харкова

— придбання квіткової продукції для покладання до поховань.

 

5.1.8. «Дня партизанської слави» (вересень), в яких передбачити:

— участь в організації урочистої зустрічі ветеранів партизанського руху з керівниками міста.

 

5.1.9. «Дня людини похилого віку», «Дня ветеранів» (жовтень), в яких передбачити:

— організацію проведення урочистого заходу;

— забезпечення подарунками ветеранів – активістів ветеранського руху;

— придбання квіткової продукції.

 

5.1.10. «Дня працівника соціальної сфери» (листопад), в яких передбачити:

— організацію та проведення урочистого заходу;

— нагородження найкращих працівників, з врученням подарунків;

— придбання квіткової продукції.

 

5.1.11. «Дня інвалідів» (грудень), в яких передбачити:

— зустріч представників громадських інвалідних організацій з керівниками міста;

— проведення круглого столу;

— забезпечення продовольчими наборами інвалідів – активістів громадського руху.

 

5.1.12. «Новорічних та Різдвяних свят» (грудень), в яких передбачити:

— участь в організації проведення “Ялинки міського голови” для дітей пільгових категорій;

— проведення святкових програм силами творчих дитячих колективів;

— вручення подарунків дітям пільгових категорій (солодощі);

— відвідування сімей дітей, прикутих до ліжка, з врученням подарунків (солодощі).

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 6

ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК МІСЬКОГО СОЦІАЛЬНОГО ПРОЕКТУ «ЄДИНА СОЦІАЛЬНА МЕРЕЖА»

 

6.1. Організація та проведення міського конкурсу пропозицій на виконання соціального замовлення (Додаток 3).

6.2. Організація та проведення міського конкурсу соціальних проектів (Додатки 4, 5).

6.3. Організація та проведення громадських слухань, учбових семінарів, тренінгів, тематичних конференцій та круглих столів в рамках реалізації соціального замовлення та соціальних проектів, з метою розповсюдження соціальної інформації в громаді.

6.4. Надання організаційно-методичної та консультативної підтримки громадським організаціям соціальної спрямованості, які працюють на території міста Харкова.

 

6.5.Залучення додаткових коштів на ринок соціальних послуг та підвищення інтересу організацій надавачів грантів до роботи громадських організацій-партнерів «Єдиної соціальної мережі».

6.6. Створення додаткових робочих місць в системі соціальних проектів.

6.7. Створення моделі взаємодії всіх надавачів соціальних послуг з метою підвищення якості життя соціально вразливих верств населення.

6.8. Формування активного способу життя жителів територіальної громади міста.

6.9. Продовження роботи з громадськими організаціями та жителями територіальної громади міста щодо подальшого розвитку волонтерського руху.

 

РОЗДІЛ 7

ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК РИНКУ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

 

7.1. Впровадження інноваційного механізму підвищення якості соціальних послуг для забезпечення життєдіяльності територіальної громади.

 

7.2. Організація та забезпечення роботи електронних інформаційних соціальних офісів (Додаток 6):

  1. Технічне обслуговування комп’ютерної та оргтехніки.
  2. Надання послуги Інтернет.
  3. Придбання канцелярського приладдя.
  4. Придбання затратних матеріалів до комп’ютерної техніки.

7.2.5. Оплата послуг, пов’язаних з технічним обслуговуванням, поточним ремонтом та профілактикою комп’ютерної і оргтехніки, оплата запасних частин і витратних матеріалів для поточного ремонту та технічного обслуговування вказаної техніки, для забезпечення роботи електронних соціальних інформаційних офісів.

 

7.3. Організація забезпечення роботи спеціалізованого автотранспорту з метою перевезення маломобільних груп населення:

7.3.1. Фінансування видатків по наданню транспортних соціальних послуг.

 

7.4. Забезпечення надання транспортних соціальних послуг інвалідам 1-2 групи з проблемами опорно-рухового апарату, які пересуваються на інвалідних візках (Додаток 7).

 

 

РОЗДІЛ 8

ПІДТРИМКА СОЦІАЛЬНО ПОСЛАБЛЕНИХ

ВЕРСТВ НАСЕЛЕННЯ

 

8.1. Надання одноразової адресної грошової допомоги за індивідуальними зверненнями громадян:

 

8.1.1. Забезпечити виплати одноразової адресної грошової допомоги громадянам міста, які опинились в скрутній життєвій ситуації, за зверненнями до міського голови (Додаток 8).

8.1.2. Забезпечити виплати одноразової адресної грошової допомоги за зверненнями до депутатів Харківської міської ради (Додаток 9).

8.1.3. Забезпечити виплати одноразової грошової допомоги громадянам міста на проведення безоплатного курсу дельфінотерапії дітям-інвалідам, які знаходяться на їх утриманні (за списками Департаменту охорони здоров’я Харківської міської ради).

 

8.2. Надання адресної грошової допомоги громадянам пільгових категорій згідно списків громадських організацій:

8.2.1. Забезпечити виплати адресної грошової допомоги Героям Радянського Союзу, Кавалерам 3-х орденів Слави, особам, нагородженим 4-ма медалями «За Відвагу» (до «Дня Перемоги» та «Дня визволення міста Харкова від фашистських загарбників»).

8.2.2. Забезпечити виплати адресної грошової допомоги інвалідам 1 групи — учасникам бойових дій в Афганістані та інших локальних війнах.

  1. Забезпечити виплати одноразової адресної грошової допомоги жінкам – членам сімей загиблих в Афганістані та інших локальних війнах, та жінкам — членам сімей учасників бойових дій, померлих після війни в Афганістані та інших локальних війн (до «Міжнародного жіночого дня» (8 березня).

8.2.4. Забезпечити виплати одноразової адресної грошової допомоги активістам ветеранського руху (до «Дня Перемоги» та «Дня визволення міста Харкова від фашистських загарбників»).

8.2.5. Забезпечити виплати адресної грошової допомоги сім’ям загиблих (рядовий склад) при проходженні строкової військової служби, які виконували загальний військовий обов’язок, у мирний час (до «Дня матері»).

8.2.6. Забезпечити виплати одноразової адресної грошової допомоги колишнім в’язням концтаборів – активістам Обласної ради організації борців антифашистського опору.

8.2.7. Забезпечити виплати одноразової адресної грошової допомоги ветеранам партизанського руху (до «Дня партизанської слави»).

8.2.8. Забезпечити виплати одноразової адресної грошової допомоги сім’ям дітей-інвалідів, прикутих до ліжка (до «Дня інвалідів»).

 

8.3. Надання адресної грошової допомоги громадянам окремих соціальних категорій згідно списків виконавчих органів Харківської міської ради:

8.3.1. Забезпечити виплати одноразової адресної грошової допомоги дружинам/чоловікам померлого громадянина, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою, та інвалідам – учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які виховують дітей до 18 років, захворювання яких пов’язано з наслідками аварії на ЧАЕС.

8.3.2. Забезпечити виплати одноразової адресної грошової допомоги сім’ям з неповнолітніми дітьми, що втратили годувальника, який мав статус учасника ЛНА на ЧАЕС, смерть якого наступила внаслідок нещасного випадку чи суїциду.

8.3.3. Забезпечити виплати одноразової адресної грошової допомоги (дотація на харчування) дітям до 18 років які мають статус дитини, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи:

  • дітям-сиротам;
  • напівсиротам, які мають зв’язок інвалідності з аварією на ЧАЕС;
  • дітям з малозабезпечених сімей, яким призначена державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;
  • дітям з багатодітних сімей;
  • дітям, яких виховують одинокі матері, що отримують допомогу одиноким матерям згідно Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

 

8.3.4. Забезпечити виплати одноразової адресної грошової допомоги мешканцям міста, яким у відповідному році дії Програми виповнилося 100 і більше років.

8.3.5. Забезпечити виплати одноразової адресної грошової допомоги дітям–сиротам — випускникам 11 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів.

8.3.6. Забезпечити виплати одноразової адресної грошової допомоги студентам-сиротам, які навчаються у приватних вищих навчальних закладах до «Дня студента».

8.3.7. Забезпечити виплати одноразової адресної грошової допомоги сім’ям «матерів-героїнь» до «Дня матері».

8.3.8. Забезпечити виплати одноразової адресної грошової допомоги сім’ям «матерів-героїнь», які не мають додаткових соціальних гарантій на проїзд у міському транспорті, за рахунок коштів міського бюджету.

8.3.9. Забезпечити виплати одноразової адресної грошової допомоги двірникам та робітникам аварійно-диспетчерських служб комунальних підприємств, зайнятих обслуговуванням житлового фонду комунальної власності територіальної громади міста Харкова для відпочинку їх неповнолітніх дітей в дитячому оздоровчому таборі влітку (Додаток 10).

8.3.10. Забезпечити виплати одноразової адресної грошової допомоги соціальним робітникам та соціальним працівникам на оздоровлення їх неповнолітніх дітей.

8.3.11. Забезпечити виплати одноразової адресної грошової допомоги одному з членів сім’ї громадянина, у зв’язку з його смертю, який мав статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС (виключно 1, 2-А, 3-А категорії) (Додаток 11).

8.3.12. Забезпечити виплати одноразової грошової допомоги на поховання осіб, які не були застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 31.01.2007р. №99 «Про затвердження Порядку надання допомоги на поховання деяких категорій осіб виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов’язалася поховати померлого».

8.4. Передбачити послуги банку за готівкове обслуговування.

8.5. Передбачити поштовий збір та ПДВ на поштовий збір та придбання конвертів.

8.6. Надання натуральної допомоги малозабезпеченим верствам населення:

8.6.1. Забезпечити роботу пункту безкоштовного харчування для осіб без постійного місця проживання (Додаток 12).

Тиражування талонів на харчування.

8.6.2. Забезпечити мобільними терміналами багатодітні родини м.Харкова.

8.6.3. Продовжити роботу з реалізації міської програми “Допоможи ближньому”.

 

РОЗДІЛ 9

ДОДАТКОВІ СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ОКРЕМИМ КАТЕГОРІЯМ ГРОМАДЯН МІСТА

 

9.1. Надати додаткові соціальні гарантії на оплату житлово-комунальних послуг окремим категоріям громадян м.Харкова та забезпечити їх шляхом перерахування грошових коштів (грошової компенсації) підприємствам-надавачам послуг:

— в розмірі 20% знижки на оплату за користування послугами теплопостачання та підігріву холодної води на потреби гарячого водопостачання, водопостачання, водовідведення, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (в межах встановлених норм користування житлово-комунальними послугами та середніх норм споживання) надається (Додаток 13):

а) сім’ям, що виховують дітей-інвалідів, прикутих до ліжка (до 18 років);

б) сім’ям, що виховують дітей-інвалідів з онкологічними захворюваннями (до 18 років);

в) сім’ям, що виховують дітей, хворих на ДЦП (до 18 років);

г) сім’ям з дітьми (до 18 років), де обидва батьки інваліди 1 і 2 групи;

д) непрацюючим батькам, які здійснюють догляд за дитиною-інвалідом до 18 років і які отримують надбавку на догляд за дитиною-інвалідом згідно Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;

є) інвалідам 1 групи, які одержують соціальну пенсію або державну соціальну допомогу;

ж) сім’ям «Матерів-героїнь»;

з) прийомним сім’ям;

і) одиноким матерям (2 та більше дітей до 18 років);

к) інвалідам 1 та 2 груп по зору;

— в розмірі 100% знижки на оплату за користування послугами теплопостачання та підігріву холодної води на потреби гарячого водопостачання, водопостачання, водовідведення, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (на 1 особу в межах встановлених норм користування житлово-комунальними послугами та середніх норм споживання) надається:

а) двірникам комунальних підприємств, зайнятих обслуговуванням житлового фонду комунальної власності територіальної громади м.Харкова та двірникам, які обслуговують будинки ЖК, ЖБК та ОСББ м.Харкова та робітникам аварійно-диспетчерських служб комунальних підприємств, зайнятих обслуговуванням житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Харкова в розмірі 100% знижки по оплаті житлово-комунальних послуг (на 1 особу в межах встановлених норм користування житлово-комунальними послугами та середніх норм споживання) (Додаток 14);

б) працівникам ХКП «Міськелектротранс» (Додаток 15);

— в розмірі 100% знижки на оплату за користування послугами газопостачання на опалення житла в опалювальний період (в межах середніх норм споживання на одну особу) надається:

а) працівникам Харківського комунального підприємства «Міськелектротранс», які мешкають у приватному секторі (Додаток 15).

— в розмірі 25% знижки на оплату за комунальні послуги та 50% знижки по оплаті за послуги утримання будинків і споруд та при будинкових територій (на 1 особу в межах встановлених норм користування житлово-комунальними послугами та середніх норм споживання) надається:

а) громадянам, реабілітованим згідно ст.3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» та згідно ст.1, які не є пенсіонерами та інвалідами внаслідок репресій (Додаток 16);

— в розмірі 50% знижки на оплату за користування житлово-комунальними послугами (на 1 особу в межах встановлених норм користування житлово-комунальними послугами та середніх норм споживання) надається:

а) соціальним робітникам та соціальним працівникам територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Харкова (Додаток 17);

— в розмірі 100% знижки на оплату за користування житлово-комунальними послугами (на 1 особу в межах встановлених норм користування житлово-комунальними послугами та середніх норм споживання) надається:

а) непрацюючій працездатній особі, яка зареєстрована з інвалідом війни 1 групи та доглядає за ним, в тому випадку, коли інвалід війни перебуває у шлюбі, але дружина (чоловік) є інвалідом (Додаток 17);

— в розмірі 50% знижки на оплату за користування послугами газопостачання на опалення житла в опалювальний період (в межах середніх норм споживання) надається:

а) сім’ям «Матерів-героїнь», які мешкають у приватному секторі (Додаток 17);

б) інвалідам 1 та 2 групи по зору, які мешкають у приватному секторі (Додаток 17).

— в розмірі 50% знижки на оплату за користування житлово-комунальними послугами (в межах встановлених норм користування житлово-комунальними послугами та середніх норм споживання) надається:

а) сім’ям загиблих (рядовий склад) при проходженні строкової служби, які виконували загальний військовий обов’язок у мирний час

(Додаток 18);

б) членам сім’ї та батькам працівника міліції, який загинув або помер у зв’язку з виконанням службових обов’язків (Додаток 19);

 

9.2. Надати додаткові соціальні гарантії в розмірі 50% знижки на оплату житлово-комунальних послуг без врахування середніх норм споживання сім’ям учасників бойових дій, загиблих (зниклих безвісти) або померлих внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час виконання військової служби (службових обов’язків) , чи захворювання, отриманого в період проходження військової служби в Афганістані та інших локальних війнах, згідно з Переліком держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994р. №63 (Додаток 20).

9.3. Надати додаткові соціальні гарантії (право пільгового проїзду в міському наземному пасажирському електротранспорті) учням загальноосвітніх навчально-виховних закладів м.Харкова (Додаток 21).

9.4. Надати додаткові соціальні гарантії: право пільгового (безплатного) проїзду у метрополітені працівникам міліції, які забезпечують громадський порядок у м. Харкові, в тому числі працівникам управління МВС України на Південній залізниці, співробітникам управління СБУ в Харківській області, співробітникам управління військової контррозвідки Служби безпеки України у Північному регіоні, співробітникам Служби безпеки України інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого та прокурорсько-слідчим працівникам органів прокуратури м.Харкова та Харківської області, співробітників Управління військової контррозвідки Служби безпеки України у Північному регіоні (Додаток 22).

9.5. Надати додаткові соціальні гарантії в розмірі 50% (згідно діючих Граничних тарифів) з оплати абонентської плати послуг проводового зв’язку інвалідам 1 та 2 груп по зору які є абонентами підприємств-надавачів послуг зв’язку (Додаток 23).

9.6. Надати додаткові соціальні гарантії: право пільгового (безплатного) проїзду у міському електротранспорті та метрополітені батькам (матері та батькові) багатодітних сімей (по пред’явленню пільгового посвідчення).

9.7. Надавати компенсацію непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2004р.

№558 «Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги».

 

 

РОЗДІЛ 10. ЗАХОДИ МІСЬКИХ УСТАНОВ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ, СПРЯМОВАНІ НА АДАПТАЦІЮ ТА РЕАБІЛІТАЦІЮ СОЦІАЛЬНО ПОСЛАБЛЕНИХ ГРОМАДЯН МІСТА

 

“Міський Центр ранньої, загальної соціально-педагогічної та трудової реабілітації дітей-інвалідів та інвалідів дитинства “Промінь”

 

Підопічними Міського Центру “Промінь ” є діти від народження до 26 років, які отримали статус інваліда, діти з фізичними та (або) розумовими вадами розвитку, діти групи ризику за направленням лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання дитини, інваліди дитинства за направленням служб соціального захисту. Юридична адреса Центру: 61174, м. Харків, пр. Перемоги, 77-а.

10.1. Сприяти поліпшенню або відтворенню життєдіяльності, соціальної абілітації, адаптації та поверненню до повноцінного життя дітей-інвалідів та інвалідів дитинства, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

10.1.1. Проводити виявлення та залучення до Міського Центру “Промінь” дітей-інвалідів та інвалідів дитинства (до 26 років) з фізичними або розумовими вадами через соціальні та медичні заклади.

10.1.2. Проводити роз’яснювальну роботу щодо залучення сімей, які виховують дітей-інвалідів та інвалідів дитинства (до 26 років) з фізичними або розумовими вадами, до Міського Центру “Промінь ”.

10.1.3. Здійснювати соціально-педагогічний патронат сімей, у яких є дитина-інвалід.

10.1.4. Проводити роботу по формуванню соціально адаптованої особистості.

10.1.5. Сприяти наданню дітям-інвалідам кваліфікованої допомоги у здійсненні корекції психофізичного розвитку за індивідуальною програмою та залучати до участі в цій програмі батьків чи інших членів сім’ї.

10.1.6. Сприяти забезпеченню комплексної абілітації, соціальної адаптації і реабілітації дітей-інвалідів.

10.1.7. Створювати умови для всебічного розвитку, засвоєння вихованцями знань, умінь і навичок з метою підготовки їх до здобуття базової загальної середньої освіти, трудових навичок, а також соціально-побутових навичок самообслуговування.

10.1.8. Створювати філії Центру для забезпечення доступності та наближенню до міста проживання вихованців.

 

Міський Центр соціальної реінтеграції

бездомних та безпритульних громадян

 

Клієнтами Центру є бездомні та безпритульні громадяни у віці від 18 років і громадяни, що звільнились з місць позбавлення волі, які не мають медичних протипоказань та перебувають на території України на законних підставах. Юридична адреса: м. Харків-61047, вул. Миру, 102.

 

10.2. Здійснювати заходи спрямовані на соціальний захист, поступове повернення до самостійного повноцінного життя бездомних та безпритульних громадян шляхом надання їм комплексу соціальних послуг з урахуванням індивідуальних потреб.

10.2.1. Виявляти та вести облік бездомних та безпритульних громадян.

10.2.2. Надавати комплекс соціальних послуг бездомним та безпритульним громадянам з урахуванням індивідуальних потреб, а саме:

— соціальну та правову допомогу громадянам, які раніше проживали у м. Харкові та втратили право на житло;

— соціально-побутові послуги (тимчасове проживання; харчування; користування душем та пральнею, збереження речей та документів);

— психологічні послуги (консультації психолога, психодіагностика, психокорекція);

— соціально-педагогічні послуги (допомога в здобутті освіти, розробка індивідуальних планів реінтеграції, навчання самостійному вирішенню складних життєвих проблем, організація дозвілля);

— соціально-медичні послуги (перша медична допомога, первинний медичний огляд, організація консультації лікаря, направлення у заклади охорони здоров’я за місцем територіального розташування, санітарно-гігієнічний контроль, профілактичні заходи);

— соціально-економічні (видача одягу та взуття, тощо);

— юридичні послуги (допомога у відновленні паспортів, роз’яснення чинного законодавства України, консультації з питань попередження бездомності, тощо);

— інформаційні послуги (поширення інформації про послуги закладу, довідкові та просвітницькі послуги).

10.2.3. Співпрацювати з органами соціального захисту населення, охорони здоров’я, внутрішніх справ, центрами зайнятості населення, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та волонтерами для виконання поставлених цілей і завдань;

10.2.4. Використовувати сучасні методи соціальної роботи;

10.2.5. Сприяти розвитку та впровадженню інноваційних методик у роботі з бездомними та безпритульними громадянами;

10.2.6. Сприяти формуванню позитивної громадської думки про бездомних та безпритульних громадян.

 

Управління праці та соціального захисту населення

адміністрацій районів Харківської міської ради

 

10.3. Здійснювати заходи щодо забезпечення, у межах своїх повноважень, дотримання законодавства про працю, охорону праці, зайнятість та соціальний захист населення.

10.3.1. Здійснювати контроль за наданням інвалідам, ветеранам війни та праці, сім’ям загиблих військовослужбовців, сім’ям с дітьми та іншим громадянам, пільг, установлених їм відповідно до діючого законодавства.

10.3.2. Проводити аналіз та моніторинг своєчасного призначення допомоги, надавати адресну соціальну допомогу та підтримку, призначати цільову грошову допомогу та інші компенсаційні виплати щодо соціального захисту громадян.

10.3.3. Сприяти всебічному розвитку соціального обслуговування за місцем проживання інвалідів та одиноких непрацездатних громадян.

10.3.4. Забезпечувати матеріально-побутове обслуговування, санаторно-курортне лікування інвалідів, ветеранів війни та праці, пенсіонерів та осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

10.3.5. Сприяти наданню протезно-ортопедичної допомоги населенню та забезпечення інвалідів засобами пересування та реабілітації.

 

 

Районні територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Харкова

10.4. Забезпечувати здійснення соціального обслуговування та надання соціальних послуг громадянам міста, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги.

10.4.1. Постійно виявляти та визначати індивідуальні потреби у соціальному обслуговуванні (наданні соціальних послуг):

— громадян похилого віку, інвалідів, хворих (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнані такими в порядку, затвердженому МОЗ;

— громадян, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж прожитковий мінімум для сім’ї.

10.4.2. Забезпечувати проведення обстеження матеріально-побутових умов громадян похилого віку, інвалідів та громадян, які опинились у складній життєвій ситуації, разом с представниками закладів охорони здоров’я, житлово-комунальних служб, громадських організацій з визначенням потреб у необхідності надання різних видів послуг.

10.4.3. Сприяти організації надання якісних соціально-побутових, соціально-медичних, інформаційних та інших соціальних послуг.

10.4.4. Сприяти впровадженню платних соціальних послуг.

10.4.5. Забезпечувати впровадження інноваційних соціальних послуг.

 

 

 

Заступник міського голови

з питань охорони здоров’я та

соціального захисту населення С.О.Горбунова-Рубан